історія дня більшовицько-путінської армії
Спільного у дня більшовицької армії 23 лютого та 8 березня – комуністичним святом жінок – ще більше, ніж здається на перший погляд. 23 лютого – це те ж саме 8 березня, але за старим стилем, за старим, юліанським, календарем – 13 днів різниці.
Ще цікавіше, що ж саме святкують совєтські люди 23 лютого, яке зараз на постсовєтських просторах перейменували в «день защітніка отєчества».
Спочатку 23 лютого вважалося днем створення РККА (рабоче-крєстьянcкой красной армії). Але, оскільки та армія була утворена декретом від 15 (25) січня 1918 року, більшовики придумували все нові й нові пояснення. Наприклад, в 1923 – 1937 роках стверджувалося, що начебто саме 23 лютого 1918-го було опубліковано декрет, що започаткував формування перших частин червоної армії. В наказі Реввоєнсовєта республіки від 5 лютого 1923 року, яке підписав Лєв Троцкій, так і говорилося: «23 лютого 1918 року під натиском ворогів робітничий і селянський уряд проголосив необхідність створення озброєної сили».
Поміж тим, законодавчі акти Совєта народних комісарів набували чинності з дня їх публікування у пресі. І із згаданим декретом населення Петрограда могло ознайомитися вже 20 січня (2 лютого) 1918 року. У Кремлі, врешті, усвідомили недолугість попередніх тверджень, а тому в «Краткому курсі історії ВКП(б)», що з’явився в 1938 році, повідомлялося таке: «Молоді загони нової армії – армії революційного народу – героїчно відбивали натиск озброєного до зубів германського хижака. Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їх просування на Петроград було призупинено. День відсічі військам германського імперіалізму – 23 лютого став днем народження молодої Красної армії».
Потім цей виверт було доведено до цілковитого абсурду, про що свідчать рядки з наказу наркома оборони Сталіна (1942 рік): «Молоді загони Красної армії, що вперше вступили у війну, вщент розбили німецьких загарбників під Псковом і Нарвою. Саме тому день 23 лютого 1918 р. було оголошено днем народження Красної армії».
Твердження що 23 лютого 1918 р. була якась перемога над німецькими військами, безпідставне, навіть більшовики в перші роки свого правління не стверджували цього. У наказі 1923 року зазначалося: «нечисленними і слабкими були перші загони. Під стінами Казані і СІмбірска молода армія отримує перше бойове хрещення. Тут, на Волзі, вона навчається вірити у свої сили».
Водночас, ще за рік до 23 лютого 1918 року більшовицька газета «Правда» пише, що 23 лютого є святковим днем! У статті «Великий день» від 7 березня 1917 року сказано: «Задовго до війни пролетарський Інтернаціонал призначив 23 лютого днем міжнародного жіночого свята». Тут варто згадати, що прихід Інтернаціоналу до влади в Росії був пов’язаний з переведенням календаря на «новий стиль» Після жовтневого заколоту декретом Совєта народних комісарів від 24 січня 1918 року було введено григоріанський календар, згідно до якого з’явилася поправка на 13 діб. Після 31 січня 1918 року було не 1 лютого, а 14. Таким чином, на 8 березня за новим стилем випало свято «23 лютого» за старим. І коли європейські «брати по Інтернаціоналу» святкували «8 березня», в російській пам’яті це було свято «23 лютого». Календар змінили, але рефлекс залишився – 23 лютого – святковий день. Треба було знайти якесь прикриття. За кілька років потрібний міф було створено – «День Красної армії».
Після Другої світової війни совєтська пропаганда знову повернулася до формулювання «Краткого курса». А заразом придумала нову причину встановлення свята збройних сил СССР. Мовляв, 22 лютого було видано декрет «Соціалістичне отєчество в небезпеці», і під його впливом 23 лютого в Красну армію записалося сотні тисяч добровольців. Хоч в 1918 році більшовицькі газети й писали, начебто на вербовочних пунктах вишикувалися черги, та не 23 лютого, в суботу, а в середині наступного тижня.
А що ж Україна? 23 лютого 1918 р. Україна була у стані війни з більшовицькою Росією. Саме з 9 лютого до 1 березня 1918 р. у Києві лютували московські червоногвардійці, розстрілюючи киян за українство. В числі кількох тисяч жертв полягло і 200 учнів гімназій за те, що їхні прізвища були у списку військово-спортивної організації.
«Свято» і далі продовжує жити на постсовєтських просторах.
Останні зміни: 16 03 2023
