Совєтське вторгнення в Афганістан розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КГБ СССР на президентський палац у столиці Афганістану Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» совєтської армії.
Військове угруповання, яке офіційна совєтська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгорялася в Афганістані, і стало її активним учасником та головним збудником.
Більшість країн Західної Європи, Північна Америка, Японія, а також більшість ісламських країн на знак протесту проти військової інтервенції Совєтського Союзу в Афганістан провели бойкот Олімпійських ігор 1980 року, які проводилися у Москві. В змаганнях взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином неісламські країни Азії та Латинської Америки.
Війна за офіційними совєтськими даними тривала до виводу основної маси совєтських військ 15 лютого 1989 року. В результаті цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СССР) близько 1,5 млн або 10% з числа тодішнього населення країни. Совєтськіі втрати, за офіційними даними СССР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців.
Через совєтсько-афганську війну пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.
Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.
За матеріалами Вікіпедії - вільної енциклопедіі
Про дороговартістні пропагандистські кінострічки Кремля.
За матеріалами виданняУкраїнський тиждень
Останні зміни: 16 03 2023
